Деталі: Категорія: Документація/Documentation; Опубліковано: 16 лютого 2020; Перегляди: 1427

Затверджено Радою навчаючих психотерапевтів

Української Спілки Психотерапевтів

«15» лютого 2020 р.

Голова Ради навчаючих психотерапевтів

Навчальний проект

Підвищення кваліфікації за напрямком музикотерапія

(За методом Д-ра Дж. Морено «Музична психодрама» та психодинамічним напрямком Віденської школи музикотерапії)

І. Загальні положення та мета навчального проекту

1.1 Загальні положення

Музична терапія / музикотерапія- це усвідомлене і сплановане лікування людей з фізичними, психічними, інтелектуальними і соціальними розладами та зі станами страждання. Її метою є пом'якшення або усунення симптомів, зміни у хворобливих установках і проявах поведінки та підтримання чи відновлення здоров'я. Лікування музичною терапією відбувається в рамках терапевтичного стосунку.

Музикотерапія тісно пов'язана з іншими суміжними науковими дисциплінами, такими як психотерапія, психологія, медицина, музикознавство та педагогіка.

Історична довідка: Музикотерапія, як психотерапевтичній напрямок та наука розвивається у всьому світі. У 1999 році на Всесвітньому конгресі музичної терапії (Вашингтон, США) міжнародна спільнота розглянула п'ять значних моделей музикотерапії: GIM (метод керованих зображень у музиці) - Хелен Бонні / Helen L. Bonny, Аналітична музична терапія - Мэри Пристли / Mary Priestley, Творча музична терапія – Пол Нордофф і Клайв Роббінс / Paul Nordoff & Clive Robbins, Музична терапія Бенензона - Роландо Бенензон / Rolando Benenzon, Поведінкова музична терапія - Кліффорд К. Мадсен / Clifford K. Madsen, Вільна терапія імпровізації - Джульєтти Елвін / Juliette Alvin.

Д-р. Кеннет Е. Брассія у статті: «A Survey of Treatment Procedures in improvisational Music Therapy» / «Основні моделі імпровізаційної музикотерапії» - досліджує більш, як 16 моделей імпровізаційної музичної терапії. Серед яких, такі як: Експериментальна імпровізація терапії, Моделі імпровізації Орф, Паравербальна терапія, Метафорична терапія імпровізації, Інтегративна терапія імпровізації, Терапевтичний Процес Розвитку, Музична психодрама Дж. Морено (Уперше опубліковано: Psychology of Music, 1988, 16, 1-24). В Європі - «Віденська школа музикотерапії» - найменування групи музикотерапевтів та їхнього стилю роботи, який послідовно сформувався у Відні з 1958 року.

Метод музичної терапії дозволяє:

1) прискорити терапевтичний процес. Підсвідомі конфлікти і внутрішні переживання деколи легше виражаються за допомогою ритму та звуку, звукової та музичної експресії, а ніж в розмові підчас вербальної психотерапії. Невербальні форми комунікації можуть з більшою вірогідністю уникнути свідомої цензури;

2) отримати матеріал для інтерпретацій та діагностики в процесі терапії. Творча продукція, творчий процес зважаючи на їх реальність не можуть заперечуватися пацієнтом. Вміст і стиль художньої роботи чи творчої експресії надають терапевтові величезну інформацію, крім того, сам автор може внести вклад до інтерпретації своїх власних композицій;

3) працювати з думками і відчуттями, які здаються непереборними. Інколи невербальні засоби музичної імпровізації та експресії являються потужним інструментом, що розкривають і прояснюють інтенсивні відчуття і переконання;

4) підсилює відчуття власної особистої цінності. Додатковим продуктом музикотерапії є задоволення, що виникає в результаті виявлення прихованих умінь і їх розвитку.

5) розвиває і підсилює увагу до відчуттів. Музика виникає в результаті творчого акту, який дає можливість прояснити та озвучити відчуття, що дозволяє експериментувати з ними;

6) надає можливість для вираження агресивних відчуттів в соціально прийнятній манері. Музика та ритм, творча експресія у формі гри є безпечними способами розрядки напруги;

7) сприяє виникненню відчуття внутрішньої гармонії і порядку. Музика та ритм приводять до можливості організовувати свій внутрішній ритм і загальний стан;

Музикотерапія - це творчий процес, який використовує музику і слова в рамках відносин між клієнтом і терапевтом, або між учасниками групи та ведучими для полегшення постійного діалогу між свідомим і несвідомим змістом.

«Музика - це мистецтво звуку у часі, вираження ідей та емоцій через елементи мелодії, гармонії і тембру /кольору» (Музикотерапевт Карен Гудман / Karen Goodman).

Музика має здатність виражати увесь спектр людських почуттів і настроїв - вона є віддзеркаленням стану тіла та душі.
Тілесна та духовна здатність до резонансу дозволяє нам сприймати відчуття та стани людини, яка імпровізує, включно із її несвідомими та підсвідомими меседжами.
Активне вираження шляхом музичної імпровізації дає можливість учасникам вступити в контакт і відкриває простір для переживання та свідомого конструювання стосунків.

Подання музикою другої складової світу і людини - людини - викликано здатністю музики відображати саму людину. Тут головним поняттям є поняття почуття. У цьому плані все, що спирається на поняття почуття можна вважати своєрідними мотивами «бачення» музики як відображення людини:

подібності людської вподоби (характеру і т. п.);
втілення пристрастей (афектів) людини;
вираження емоційних переживань людини;
наслідування людських пристрастей (афектів), а також акцентів та інтонацій людської мови.

Зв'язок між музикою та словами встановлюється шляхом вербальної обробки музичного досвіду та / або музичної обробки словесного досвіду. Це відбувається, як у рецептивних так і активних формах музикотерапії.

Клінічні цілі, які можна досягти за допомогою музичної імпровізації на думку Bruscia (1998), полягають у наступному:

Створити невербальний канал спілкування та міст до вербальної комунікації.

Забезпечити повноцінні засоби самовираження та формування ідентичності.

Вивчіть різні аспекти самості стосовно інших.

Розвивати здатність до міжособистісної близькості.

Розвивати групові навички.

Розвивайте творчість, виразну свободу та грайливість з різними ступенями структури.

Стимулювати і розвивати органи чуття.

Розвивати сприйнятливі та пізнавальні навички.

Музика у музикотерапії означає набагато більше, ніж сам по собі предмет, який можна почути: музика тут розуміється як певний процес, як «чуттєво - акустичне переживання із фізіологічними, психічними, соціальними і культурними імплікаціями».

1.2 Мета та цілі проекту

1.2.1 Метою даного проекту є забезпечення системної і якісної додаткової професійної підготовки за напрямком музикотерапія (За методом Д-ра Дж. Морено «Музична психодрама» та психодинамічним напрямком Віденської школи музикотерапії).

1.2.2 Цілі проекту:

Організація підвищення кваліфікації та додаткової підготовки за напрямком музикотерапія згідно європейських стандартів психотерапії для психотерапевтів у одному з визнаних УСП напрямків психотерапії та консультантів, що працюють на своїх робочих місцях та надають консультативні послуги (психологи, психіатри, педагоги, соціальні працівники).
Ознайомлення учасників з сучасними теоретичними (психодинамічними, гуманістичними та ін.) і практичними основами музикотерапії.
Підвищення професіоналізму учасників та якості психотерапевтичних послуг.

ІІ. Права та обов’язки тренерів, учасників та організаторів проекту

2.1. Організаційна структура проекту

2.1.1. Координатори проекту

2.1.2. Координатори проекту мають право вносити зміни та доповнення у навчальний проект, які набирають силу після затвердження супервізорами проекту, або Тренерською радою УСП.

Склад координаторів проекту: Львов Олександр, Жабко Наталія

2.1.3. Супервізори проекту – надають навчальну, консультативну та супервізійну підтримку в розвитку проекту.

Д-р. муз. н. Елена Фітцгум / Elena Fitzthum, Dr.sc.mus., музичний терапевт, психотерапевт, Інтегративна Гештальт-терапія, супервізор, засновник Віденського Інституту Музичної Терапії (WIM).

Д-р. муз. н., маг. арт., Доротеє Шторц / Dorothee Storz, Mag.art. Dr.sc.mus., музичний психотерапевт, психоаналітично орієнтований психотерапевт (OBVP, EAP), засновник Віденського Інституту Музичної Терапії (WIM).

Д-р. Джозеф Дж. Морено, професор-емерит у галузі музикотерапії, США / Dr. Joseph Moreno, Professor Emeritus of Music Therapy, USA.

Оксана Жарінова-Сандерсон, Директор центру музичної терапії Нордофф – Робінс, Великобританія / Oksana Zharinova-Sanderson, Director of Music Services, Nordoff Robbins UK.

Від УСП – супервізори УСП - за напрямками психодрама, груповий психоаналіз, або напрямками основної психотерапевтичної спеціалізації учасників навчального проекту.

2.1.4. Організаційний комітет проекту – орган, що здійснює поточну роботу з виконання рішень організаційної ради. Організаційний комітет здійснює, зокрема:

Відбір учасників проекту
Організація навчального процесу, підготовка та реалізація навчального плану.
Звітування перед координаційною радою щодо виконання рішень, щодо ходу проекту.
Підготовка пропозицій щодо стратегічний питань на розгляд координаційної ради.

Склад організаційного комітету:

Олександр Львов – керівник проекту, відповідальний за якість освіти та взаємодію з іншими громадськими об’єднаннями, міжнародними інституціями.

Наталія Жабко – заступник керівника проекту, відповідальна за взаємодію з міжнародними освітніми інституціями і програмами, інтеграція психодраматичного напрямку, відбір учасників проекту, взаємодію із структурними підрозділами УСП.

Олена Романова – загальна організація, реклама, робота з соціальними мережами, арт-дизайн.

Аліна Османова – фінансово-організаційна робота загальна організація, реклама, робота з соціальними мережами.

СПД ОСМАНОВА АЛІНА НЕМАТІВНА

Код отримувача: 3267713842

Назва банку: ФIЛIЯ "РОЗРАХ.ЦЕНТР" АТ КБ"ПРИВАТБАНК"

Рахунок отримувача: 26002052680532

Рахунок в форматі IBAN: UA053206490000026002052680532

Валюта: UAH

Код Банку (МФО): 320649

2.2. Тренери проекту:

2.2.1. До складу тренерів залучені фахівці УСП, що отримали ґрунтовну підготовку в одному із напрямків психотерапії в рамках УСП не нижче рівня учасника Реєстру та базову підготовку за напрямком - музикотерапія, зокрема:

Львов Олександр – тренер за напрямком музична психодрама (за методом Д-ра Джозеф Дж. Морено), навчаючий ко-терапевт УСП (психоаналіз), психолог, психофізіолог, інструктор з трудової терапії лікувально-реабілітаційного відділення кризових станів № 31 КНП ЛОР ЛОКПЛ, психотерапевт, арт-терапевт: Львівський міжнародний навчальний проект з Арт-психотерапії УСП, музикотерапевт: Інститут позитивних технологій та консалтингу, спеціалізація: музикотерапія (м. Москва, РФ, 2010 р.), стажування у напрямку - музикотерапія у шпиталі Бабінського (Краків, Польща) - 120 годин, музикотерапевт, магістр Дорота Берт), голова секції арт-психотерапії УСП. Додаткові напрямки: коуч, EMDR (ДРРО) – травматерапія, Балінт-групи. Випускник навчальних проектів УСП та інших міжнародних проектів. Ведучій арт-терапевтичних та музико-терапевтичних груп. Автор публікацій у журналах «Форум психіатрії та психотерапії», «Психологія і особистість», «Простір арт-терапії».

Жабко Наталія – тренер за напрямком музична психодрама (за методом Д-ра Джозеф Дж. Морено), навчаючий ко-терапевт УСП (психодрама), психолог (лікувально-реабілітаційного відділення кризових станів № 31 КНП ЛОКПЛ), стажування у напрямку музикотерапія у шпиталі Бабінського (Краків, Польща) - магістр Дорота Берт), арт-терапевт: Львівський міжнародний навчальний проект з Арт-психотерапії УСП. Додаткові напрямки: EMDR (ДРРО) – травматерапія, Балінт-групи. Випускниця навчальних проектів УСП та інших міжнародних проектів. Ведуча арт-терапевтичних та музико-терапевтичних груп.

Автор публікацій у журналах «Форум психіатрії та психотерапії», «Психологія і особистість», «Простір арт-терапії».

2.2.2. Тренер має право:

Отримувати від організаційного комітету проекту інформацію, що необхідна для організації та проведення навчального проекту.

2.2.3. Тренер зобов'язаний:

Дотримуватись чинного законодавства України, вимог Статуту УСП та програми підготовки згідно цього проекту. Дотримуватись норм Етичного кодексу УСП.

2.3. Учасники проекту

2.3.1. Учасниками проекту є психологи, психотерапевти, соціальні та медичні працівники, представники творчих, художніх професій, які зацікавлені у розвитку музикотерапії в Україні.

2.3.2. Допуск до участі в навчанні здійснюється для осіб, що:

- досягли віку 21 рік;

- мають завершену професійну освіту (медичну, психологічну, педагогічну, музичну чи інші гуманітарну освіту), або знаходяться в процесі навчання.

- оволоділи одним з методів психотерапії та отримали сертифікат про завершення навчання або знаходяться у процесі навчання.

2.3.3. Для участі у проекті обов'язковою є реєстрація із заповненням відповідної анкети, а також вступна співбесіда з одним із членів організаційного комітету проекту.

2.3.4. Учасники проекту мають право:

Одержувати повну інформацію про зміст, організацію навчального проекту.

У випадку недоотримання годин чи пропуску семінару добрати пропущені години у наступному проекті підвищення кваліфікації з музикотерапії.

2.3.5. Учасники проекту зобов'язані:

Дотримуватись чинного законодавства України, вимог Статуту УСП та даної програми. Дотримуватись норм Етичного кодексу УСП.

2.3.6. Участь в проекті припиняється:

2.3.6.1. За власним бажанням учасника навчального проекту.

2.3.6.2. Внаслідок порушення Статуту УСП, Етичного кодексу УСП чи здійснення дій, що можуть завдати шкоди даному проекту – випадки розглядаються організаторами та супервізором проекту. В разі необхідності випадок виноситься на розгляд Етичної комісії УСП.

2.3.7. По завершенні повного курсу, учасникам надається Сертифікат консультанта, що підтверджує підготовку за напрямком музикотерапія.

Вимоги до кандидатів та сертифікація:

Мінімальний рівень для сертифікації спеціалізації – рівень консультанта за базовим психотерапевтичним напрямком.
Для учасників, які не відповідають мінімальним вимогам – свідоцтво про курс, що не є самостійним сертифікатом.

Вимоги до кваліфікацій для завершальної процедури:

Представлення випадку роботи в музикотерапевтичого напрямку;
Опис випадку з урахуванням теоретичних аспектів музикотерапії.

ІІІ. Навчальна програма

Програма проекту відповідає вимогам Української Спілки Психотерапевтів.

3.1. Структура програми

В структурі програми передбачено отримання сумарної кількості 208 години підготовки, з яких 160 годин – власний досвід в музикотерапії; 24 години – спеціалізована теорія музикотерапії. 24 години супервізія в напрямку музикотерапія. Основна підготовка в рамках цього проекту здійснюватиметься у вигляді 2 - 4 - денних семінарів, протягом яких відбуватиметься отримання годин спеціалізованої музикотерапевтичної теорії, участь у групах власного досвіду, розгляд клінічних випадків (за участю фахівців УСП та міжнародно визнаних супервізорів).

Теми, що будуть опрацьовані:

У програмі передбачений розгляд таких теми:

Музика та імагінація.
Імпровізаційна музикотерапії (наприклад, інструментальна імпровізація, індивідуальна та групова, як символізація особистісної експресії).
Музика і арт-терапія.
Музика і психодрама.
Музика і релаксація.
Музика і психоаналіз
Інтегративні можливості перелічених підходів.

Отримати практичний власний досвід:

Вступ до музикотерапії. Історія метода.

Джерела креативних арт-терапій: музика, мистецтво, танці, драма у місцевих традиційних лікувальних практиках у світі

Музика та імагінація.

Музика і психодрама

Аналітична музикотерапія: музична імпровізація як проективна техніка в індивідуальній та груповій психотерапії

Музика і арт-терапія

Створення музичних інструментів з пластикових пляшок та інших матеріалів

Музикотерапія наприкінці життя

Музикотерапія та імпровізаційні техніки джазу і блюзу

Більш детально наступні теми:

Ⅰ. Історичні аспекти музики та музичної терапії, психодрами та музичної психодрами.

Стародавні джерела і їх сучасне застосування: мистецтво та творчість.

Музична терапія і психодрама, як взаємодоповнюючі види терапії.

Історія, розвиток, аналіз, вклад Я. Морено та Дж. Морено.

Аналітична музична терапія (дослідницька музична терапія) (М. Прістлі)

Особливості групового методу. Переваги та труднощі.
Емоції і відчуття в аспекті терапії.

Ⅱ. Методи музикотерапії

Музика та образне уявлення, імагінація, релаксація
Вибір музики для образного уявлення
Імпровізаційна музика для супроводу образних уявлень
Опрацювання процесу образного уявлення під музику
Образні уявлення під музику у психодраматичному розігріві
Проективні техніки у музикотерапії
Музика і арт-терапія

Ⅲ. Психодинамічні техніки у музикотерапії

Аналітичний підхід.
Основні процеси музичної психодрами
Розігрів за допомогою музичної імпровізації
Індивідуальна музична імпровізація
Групова музична імпровізація
Обмін музичними ролями
Музичний діалог
Музичне завершення
Музика та розщеплене «я»
Музичне дзеркало
Музичне моделювання
Музичне дублювання
Музичні техніки «порожнього стільця» і монодрами
Музика у соціодрамі
Музичний шеринг

Ⅳ. Сценарії музичної психодрами

Техніка концерту
Музика сновидінь
Музичне коло
Діалог на барабанах
Інтегроване мистецтво

Ⅴ. Давні джерела і їх сучасне застосування

* Додатково може бути розглянуто (необов’язкова програма):

Аналіз текстів пісень. Персоналізоване писання пісень (наприклад, текстів та/або мелодії, а також заміна слів у текстах пісень). Музика і поезія.

Список літератури:

Адорно Т. Избранное: Социология музыки. М.-СПб., 1999. С. 156.
Вахромов Е.Е., К постановке проблемы психологии ритма//Мир психологии, 2002, №3.
Глазырина Е. Ю., Пространство-время музыки. [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.art-education.ru/AE-magazine/ (дата звернення 07.01.2019).
Дамберг С.В., Семенков В.Е. Музыка как феномен повседневности // Звучащая философия. / Сборник материалов конференции Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2003. C.73-78.
Декер-Фойгт. Г.-Г. Введение в музыкотерапию — СПб.: Питер, 2003. —208 с: ил. //Серия «Золотой фонд психотерапии», ISBN 5-94723-029-1, ББК 53.57.
Жабко Н.В. Музична психодрама за методом Д-ра Дж. Морено, як ефективний метод роботи з пацієнтами психіатричного стаціонару. / Наталія Жабко // Форум психіатрії та психотерапії: збірка статей / Українська Спілка Психотерапевтів, Кафедра психіатрії та психотерапії ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, – Том 11, 2018
Жабко Н.В. Депресія: хандра чи смуток? Особливості музикотерапевтичної роботи з депресивними станами в умовах психіатричного стаціонару. / Наталія Жабко // Форум психіатрії та психотерапії: збірка статей / Українська Спілка Психотерапевтів, Кафедра психіатрії та психотерапії ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького – Том 12, Львів: ПП «Видавництво «БОНА», 2019. – 182 с., УДК 616(062.537), ISBN 978-966-2626-92-6
Лейтц Г. Психодрама. Теория и практика. Классическая психодрама Я. Л. Морено / Пер. с нем. А. М. Боковикова. — Издание 2-е, испр. и доп. — М. : «Когито-Центр», 2007. — 380 с. ISBN 978-5-89353-200-5 (1-е изд. М. : Прогресс; Универс, 1994).
Леви-Строс Клод. Мифологики. В 4-х тт. Том 1. Сырое и приготовленное. М.; СПб.: Университетская книга, 1999. — 406 с., ISBN 5-7914-0042-Х.
Львов О. О, Жабко Н. В. Музична психодрама та музикотерапевтичні розстановки // Психологія і особистість. Науковий журнал № 2 (14) 2018, ISSN 2226-4078 (Print), ISSN 2410-3527 (Online), УДК 159.9 + 37.015.311 (051)
Львов О. О. Інтеграція музикотерапії, психодрами та інших арт-технік, як спосіб саморозкриття. / Львов Олександр // Простір арт-терапії: можливості інтеграції: Матеріали ХІV міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Київ, 23-25 лютого 2017 р.) / За наук. ред. А.П. Чуприкова, Л.А. Найдьонової, О.Л. Вознесенсь-кої, О.М. Скнар. – К. : Золоті ворота, 2017. -174 с.
Львов О. О., Музикотерапія як напрямок. Історія, розвиток, перспективи, техніки / Олександр Львов // Форум психіатрії та психотерапії: збірка статей / Українська Спілка Психотерапевтів, Кафедра психіатрії та психотерапії ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького – Том 12, Львів: ПП «Видавництво «БОНА», 2019. – 182 с., УДК 616(062.537), ISBN 978-966-2626-92-6.
Морено Джозеф Дж. Включи свою внутреннюю музыку: Музыкальная терапия и психодрама / Пер. с англ.— М.: Когито-Центр, 2009.—143 с. ISBN 978-5-89353-267-8 (рус.).
Морено, Я. Л. Психодрама / Пер. с англ. Г. Пимочкиной, Е. Рачковой. — М.: Апрель Пресс: ЭКСМО-Пресс, 2001. — 528 с. ISBN 5-04-008402-1
Мэй Ролло. Мужество творить. ISBN:978-5-88230-229-9.
Музикотерапія в Україні. Випуск 1: зб. Статей / [пер. з нім. Галина Котовські, Костянтин Поліщук] ; [заг. ред. Львова Олександра, Вознесенської Олени] ; [вступне слово Андреас Веннінгер; Олександр Львов, Олена Вознесенська]. – Львів : ПП «Видавництво «БОНА», 2018. − 76 с. ISBN 978-966-2626-72-8.
Орлов Г. Древо музыки. Вашингтон-Санкт-Петербург. 1992. С. 81.
Основні моделі імпровізаційної музикотерапії. Огляд лікувальних процедур в імпровізаційної музичної терапії. [Електронний ресурс]: [http://musictherapy.org.ua/]. – Режим доступу: http://musictherapy.org.ua/index.php/publications1/14-oglyad-improvizacijnoi-muzichnoi-terapii.
Седих К. В., Львов О. О., Бінауральна стимуляція як додатковий психотерапевтичний метод. // Психологія і особистість : наук. Журнал., 2014. – Вип. 1(5). – 184 с. ISSN 2226-4078.
Ялом Ірвін. Про те, що змінилося в психотерапії з часів Фройда. [Електронний ресурс]: [http://musictherapy.org.ua/]. – Режим доступу: http://musictherapy.org.ua/index.php/publications1/13-irvin-yalom-pro-te (дата звернення 07.01.2019).
Austin Diane S. The Role of Improvised Music in Psychodynamic Music Therapy with Adults, Music Therapy 1996, Vol. 14, No. 1, 29-43.
Bruscia Kenneth E. A Survey of Treatment Procedures in improvisational Music Therapy, Psychology of Music, 1988, 16, 1-24.
Corballis MC. The lopsided ape. New York: Oxford University Press, 1991.
Darwin C. The descent of man. London: Murray, 1871.
Eschen Johannes, Analytical Music Therapy, Publisher: Jessica Kingsley Publishers (15 April 2002), ASIN: B0039SLV0S
Goodman KD, author; Arieti S, Brodie HK, editors. Music therapy. American Handbook of Psychiatry. 1981. 2nd ed. New York: Basic Books Inc; p. 564–85
Marco Mula and Michael R Trimble. Music and madness: neuropsychiatric aspects of music. Med February 1, 2009 vol. 9 no. 1 83-86. doi: 10.7861/clinmedicine.9-1-83.
Meyer LB. Emotion and meaning in music. Chicago: University of Chicago Press, 1956.
Mithen S. The singing Neanderthals. London: Weidenfeld and Nicholson, 2005.
Moreno, J J. (1980). Musical psychodrama: A new direction in music therapy. Journal of Music Therapy. 17 (1), 3~43. Moreno, J. J. (1984). Musical psychodrama in Paris. Music Therapy Perspectives, 1 (4), 2-6.
Nizamie SH, Tikka SK. Psychiatry and music. Indian J Psychiatry 2014;56:128-40
Priestley, M. (1975). Music therapy in action. St. Louis: MMB. Priestley, M. (1980). The Herdecke analytical music therapy lectures Unpublished in English, German translation by Brigitte Stein (1983). Stuttgart, Germany: Klett Cotta.